Вимоги реформування освіти потребують від здобувачів освіти, майбутніх фахівців, правильно організовувати свій інформаційний простір шляхом накопичення знань, навичок та умінь, які дозволяють аналізувати, критично оцінювати, усвідомлювати і створювати повідомлення різних жанрів у формах для різних типів медіа, а також розуміти і аналізувати складні процеси функціонування медіа у суспільстві, з врахуванням їх впливу на особистість.
Вплив медіа на людей, особливо у сучасний час, коли країна перебуває у воєнному стані, дуже великий і потребує грамотного підходу до сприйняття інформації та безпечного використання у своєму житті.
З метою розвитку медіаграмотності у здобувачів освіти, ознайомлення з основами дезінформації, її видами, протидією, способами перевірки, розвитком критичного мислення 06 лютого 2024 року для студентів Фахового коледжу Львівського університету бізнесу та права була проведена гостьова лекція з дисципліни «Захист інформації в комп’ютерних системах» кандидатом технічних наук, доцентом НУ «Львівська політехніка», системним адміністратором проєктів Департаменту освіти і науки ОВА Тарасом Чайківським та заступником начальника відділу технічного нагляду та комп’ютерного забезпечення, начальником комп’ютерної групи Департаменту освіти і науки ОВА Мироном Пацаєм.
Спікери семінару розповіли про такі основні теми: медіаграмотність, уникнення кібератак, безпечне користування мережею Internet, електронною поштою та соціальними мережами, безпека даних та браузерів, безпека мобільних пристроїв, шкідливе програмне забезпечення та захист від нього, убезпечення від неправдивих повідомлень, кібергігієна, соціальна інженерія і звернули увагу на те, що потрібно задуматись перед тим як довіряти новинам, які зустрічаються у медіа, так звана Filter Bubble – інформаційна бульбашка.
Крім того, доповідачі розкрили методи уникнення маніпуляцій та розвитку стійкості до різного типу маніпуляцій. Основні з них – це перевірка джерела інформації: «Виходимо з інформаційної бульбашки», «Емоційне забарвлення», «Контролюємо емоції», «Перевіряємо особу експерта» та «Вчимося емпатії».
Такими методами можна перевірити інформаційні ресурси на достовірність:
- Botometr – https://botometer.osome.iu.edu/. Botometer (раніше BotOrNot) перевіряє активність облікового запису Twitter і оцінює його. Вищі бали означають більшу активність, подібну до ботів.
- InVID – https://www.invid-project.eu/. Проект InVID розробляє платформу перевірки відео для виявлення нових історій і оцінки надійності відеовмісту, що поширюється через соціальні мережі.
- Fact Check Tools-Google – https://toolbox.google.com/factcheck/explorer. Пошук фактів для конкретної теми чи особи.
- Hoaxy – https://hoaxy.osome.iu.edu/. Для перевірки твітів.
- Deepware scanner – https://scanner.deepware.ai/. Технологія виявлення deepfake була розроблена для виявлення deepfake відео або, просто, будь-якого підробленого вмісту у сферах візуальної та аудіокомунікацій.
Всі учасники семінару отримали сертифікати «Безпека цифрового простору». Сподіваємося ця лекція стане в пригоді всім, хто хоче навчитися фільтрувати інформацію, ухвалювати правильні рішення та бути ефективним бійцем на інформаційному фронті.
